videoteka

Добро пожаловать!
"Dentallist.com.ua" это новый профессиональный всеукраинский каталог стоматологических клиник. Высокий уровень материалов поддерживают настоящие эксперты в области стоматологии.

Свежее на сайте

Плацебо в стоматологии

Плацебо в стоматологии

02-06-2014

Плацебопсихотерапия Данный метод является одной из разновидностей косвенного психотерапевтического влияния. Общеизвестна роль психологической настройки на опре­деленные лечебные...

Подробнее

Психотерапия, гипноз, миорелаксация в стоматологии

Психотерапия, гипноз, миорелаксация в стоматологии

25-05-2014

Психотерапия — это комплексное лечебное воздействие с помощью психических средств на психику больного, а че­рез...

Подробнее

Хірургічна анатомія обличчя

Хірургічна анатомія обличчя

17-05-2014

Обличчя (cranium faciale, s. regio facialis) межує з мозковим черепом та шиєю. Межа з мозковим...

Подробнее

Нижньощелеповий суглоб та його анатомія

Нижньощелеповий суглоб та його анатомія

10-05-2014

Голівка суглобового паростка нижньої щелепи, зчленовуючись з суглобовою ямкою та горбком скроневої кістки (fossa et...

Подробнее

Рекомендуем

Доброкачественная костная опухоль – остеома

Доброкачественная костная опухоль – остеома

11-05-2013

Остеома – это доброкачественное новообразование из зрелой костной ткани. Хотя стоит сказать, что некоторые исследователи не относят ее к истинным...

Подробнее
Правильный выбор

Правильный выбор

17-06-2012

Большинство пациентов испытывают растерянность, когда стоматолог предлагает им выбрать тот или иной имплантат. Ведь каждому хочется стать обладателем качественного имплантата...

Подробнее

Періодонтит. Етіологія, патогенез, класифікація періодонтиту

Категория: Разное
Создано 07.02.2014

Періодонтит як ускладнений карієс серед стоматологічних захворювань займає далеко не останнє місце, бо гострі його форми мають чітко виражений мимовільний постійний біль. Знання причин, механізму розвитку захворювання допоможуть в діагностиці і лікуванні.

Періодонт - це сполучна тканина, яка знаходиться в періодонтальній щілині, з одного боку обмеженій цементом кореня, з другого - компактною пластинкою альвеоли і круговою зв'язкою, яка замикає щілину на рівні шийки зуба.

Періодонтит. Етіологія, патогенез, класифікація періодонтиту

Ширина періодонтальної щілини може змінюватись у зв’язку з розвитком зуба, його функцією, віком і в результаті патологічного процесу. За Ю. Гофунгом ширина періодонтальної щілини в середньому дорівнює 0,2 мм.

Періодонт складається з фіброзних колагенових волокон, пухкої сполучної тканини, клітинних елементів, значної кількості судин і нервів.

Фіброзні волокна періодонту, з’єднуючись в пучки, одним кінцем занурюються в цемент кореня зуба, другим - в кісткову тканину альвеоли. В різних відділах періодонтальної щілини фіброзні волокна мають різні напрями. Біля шийки зуба вони йдуть горизонтально і утворюють циркулярну зв’язку зуба. Волокна цієї зв’язки одним кінцем прикріплюються до цементу поблизу емалево-цементної межі, другим - вплітаються в сполучну тканину або прикріплюються до верхівки альвеолярного відростку. В склад кругової зв’язки входять також транссептальні волокна періодонту, які з’єднують між собою сусідні зуби.

Кругова зв’язка, замикаючи періодонтальну щілину на рівні анатомічної шийки зуба, захищає періодонт від проникнення в нього сторонніх предметів і мікроорганізмів.

В бокових відділах періодонтальної щілини пучки колагенових волокон мають косе розташування, причому місця прикріплення в кістку лунки знаходяться вище місця входження їх в цемент кореня. Такий косий напрямок волокон створює умови для щільної фіксації зуба в лунці.

Біля верхівки кореня пучки колагенових волокон розташовуються радіально, що обмежує бокові рухи зуба.

Ряд авторів (А. Рибаков, Ю. Платонов, 1968) вказують на наявність в періодонті незначної кількості еластичних волокон.

В періодонті є клітини: фібробласти, цементобласти. остеобласти, макрофаги, епітеліальні клітини (острівки Маляссе). Цементобласти знаходяться на межі з цементом кореня, володіють функцією побудови вторинного (клітинного) цементу, остеобласти знаходяться на межі з альвеолою і будівниками кісткової тканини.

Епітеліальні клітини виявляються ближче до цементу кореня. Маляссе розглядає їх як залишки зубоутворювального епітелію, які можуть бути джерелом виникнення епітеліальних пухлин.

В періодонті добре розвинена судинна система. Кровопостачання верхівкової частини періодонту здійснюється 7-8 поздовжньо розташованими судинами - зубними гілочками, які відходять від головних артеріальних стовбурів.

Лімфатичні судини представлені лімфатичними капілярами, які розташовуються циркулярно навколо кровоносних судин і відводять лімфу в лімфовузли. Крім того, система лімфосудин як і кровоносних судин, відіграє відповідну роль у вирівнюванні гідростатичного навантаження при рухах зуба.

Періодонтит на рентгенологічному знімку

Нервові волокна періодонту теж розташовані поряд з кровоносними судинами і представлені нервовими волокнами, нервовими закінченнями (рецепторами) і виконують притаманну їм функцію.

Основні функції періодонту: опірно-утримуюча, розподіл навантаження (тиску), пластична, захисна, трофічна і сенсорна. Виконуються всі вони тими анатомо- гістологічними структурами, які тільки що розглянуті.

Патологічні процеси в періодонті можуть виникати з різних причин. В стислому вигляді причинні фактори, що призводять до періодонтиту можна розділити на дві групи: інфекційні і травматичні. Останні в свою чергу діляться на: а) механічні, б) хімічні, і в) фізичні. Згідно з цим деякі автори виділяють інфекційні, травматичні, медикаментозні і ін. періодонтити.

Основну роль в розвитку періодонтиту відіграють мікроорганізми (аеробні і анаеробні стрептококи, стафілококи, і ін.), які можуть потрапити в періодонт різними шляхами. Найчастіше інфекція потрапляє в періодонт через верхівковий отвір з кореневого каналу (як ускладнення пульпіту), але зустрічається і інший шлях: через періодонтальну щілину до верхівки кореня при глибоких зубо-ясневих кишенях (при пародонтитах), або гематогенно (при гострих інфекційних захворюваннях), чи із запального вогнища сусідніх органів (гайморит, остеомієліт, періодонтит і т.ін). При цьому говорять про періодонтит в інтактному зубі.

Так званий неінфекційний (травматичний) періодонтит може стати наслідком різних травм. Механічна травма періодонту може бути побутовою (виробничою) і ятрогенною (травмування тканин періодонту ендодонтичними інструментами або виведення пломбувального матеріалу за межі кореневих каналів - при хірургічних методах лікування пульпіту). Гостра механічна травма, як правило, призводить до гострих форм, а хронічна - до хронічних форм періодонтиту.

До запалення можуть привести різні хімічні травми (подразнення) періодонту. Частіш за все це - хімічні препарати, що застосовуються при медикаментозній обробці кореневих каналів при лікуванні пульпіту (миш’як, резорцин-формалінова суміш, високі концентрації розчинів антисептиків і т.ін.).

Як фізичну травму періодонту розглядають його пошкодження при неправильно виконуваному препаруванні зуба під штучну коронку (перегрівання зуба веде до опіку періодонту) або діатермокоагуляції чи електрофорезі пульпи - (при лікуванні пульпіту).

Патологічні зміни в періодонті можуть виникнути як прояв алергії внаслідок застосування препаратів, здатних викликати місцеву імунологічну реакцію (антибіотиків, евгенолу, йоду і його препаратів, формалінвміщуючих препаратів і т.ін).

На дію різних етіологічних факторів організм людини частіш за все реагує активізацією одних і тих же патогенетичних механізмів, зокрема процес завжди розпочинається з альтерації клітин і тканин. В місці пошкодження накопичуються медіатори запалення: гістамін, серотонін, а також тканинні протеолітичні ферменти, які поряд з альтеративними змінами розглядаються як пускові механізми розвитку запальної реакції з виникаючими при цьому змінами судинної стінки, циркуляторними розладами, виходом білків плазми і утворенням ексудату. Крім змін, притаманних альтерації і ексудації, вже на початку запалення проявляються проліферативні процеси, які характерні для хронічного запалення, і які при цьому виступають на перше місце. Процес проліферації закінчується утворенням грануляційної тканини, яка потім трансформується в волокнисту, рубцеву тканину.

Характер перебігу запального процесу в періодонті залежить від інтенсивності дії етіологічного фактору, її тривалості і особливостей ділянки ураження, а також від стану захисних сил організму.

За станом патологічних проявів і характером клінічного перебігу запальні процеси в періодонті можуть бути розділені на дві групи:

гострі запальні процеси, які характеризуються переважанням альтеративно-ексудативних змін, короткочасним і інтенсивним перебігом, більш виразною клінічною картиною;

 хронічні запальні процеси - характеризуються розвитком проліферативно-регенеративних процесів, більш тривалим перебігом і збіднілою на симптоми клінікою.

Класифікація захворювань періодонту в історичному аспекті потерпала багато змін. Було запропоновано багато класифікаційних схем, починаючи з Альбрехта (1891) і кінчаючи F. Wein (1972), але вони не отримали широкого розповсюдження через або занадту спрощеність, або громіздкість.

Краще  користуватися класифікацією І.Г. Лукомського (1955), яка схематично виглядає так:

 Гострий періодонтит

а) серозний

б) гнійний

 Хронічний періодонтит

а) фіброзний

б) гранулюючий

в) гранульоматозний

 Загострений хронічний періодонтит


загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Всеукраинский каталог стоматологических клиник Dentallist.com.ua © 2012
Все права защищены. Материалы представлены исключительно в ознакомительных целях, проконсультируйтесь с врачом. По поводу размещения рекламы пишите на Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Счетчик тИЦ и PR