videoteka

Добро пожаловать!
"Dentallist.com.ua" это новый профессиональный всеукраинский каталог стоматологических клиник. Высокий уровень материалов поддерживают настоящие эксперты в области стоматологии.

Свежее на сайте

Плацебо в стоматологии

Плацебо в стоматологии

02-06-2014

Плацебопсихотерапия Данный метод является одной из разновидностей косвенного психотерапевтического влияния. Общеизвестна роль психологической настройки на опре­деленные лечебные...

Подробнее

Психотерапия, гипноз, миорелаксация в стоматологии

Психотерапия, гипноз, миорелаксация в стоматологии

25-05-2014

Психотерапия — это комплексное лечебное воздействие с помощью психических средств на психику больного, а че­рез...

Подробнее

Хірургічна анатомія обличчя

Хірургічна анатомія обличчя

17-05-2014

Обличчя (cranium faciale, s. regio facialis) межує з мозковим черепом та шиєю. Межа з мозковим...

Подробнее

Нижньощелеповий суглоб та його анатомія

Нижньощелеповий суглоб та його анатомія

10-05-2014

Голівка суглобового паростка нижньої щелепи, зчленовуючись з суглобовою ямкою та горбком скроневої кістки (fossa et...

Подробнее

Рекомендуем

Причины возникновения и лечение стоматита

Причины возникновения и лечение стоматита

09-08-2012

В нашем обществе бытует мнение, что лечить стоматит необязательно. Поскольку это заболевание может быть вызвано бактериальной и вирусной инфекцией, то...

Подробнее
Как правильно чистить зубы

Как правильно чистить зубы

27-12-2012

Все без исключения хотят иметь здоровые зубы и ослепительную, белоснежную улыбку. Этого можно достичь только качественной гигиеной ротовой полости. После...

Подробнее

Класифікація, клініка, патологічна анатомія, діагностика і диференціальна діагностика карієсу зубів

Категория: Разное
Создано 07.03.2014

Патологічний процес, що розвивається в тканинах зуба при карієсі, характеризується демінералізацією і деструкцією, і в залежності від перебігу і глибини ураження спостерігаються різні клінічні форми карієсу і їх симптоматика. Для їх виявлення необхідні спеціальні методи діагностики і вміння проводити диференціальну діагностику зі схожими захворюваннями.

Карієс в пришийковій ділянці

Серед різних класифікацій неускладненого карієсу, які основані на клінічних, морфологічних і інших принципах, найбільш розповсюдженою є клініко-топографічна класифікація. В її основу покладені два критерії: характер перебігу і глибина ураження.

Карієс гострий         

Карієс хронічний

Початковий

Поверхневий

Середній

Глибокий

Крім названих форм, можна виділити два особливих різновиди карієсу.

 Найгостріший (квітучий) - як крайній варіант гострого карієсу;

 Карієс, що зупинився, стаціонарний - як сприятливий кінець хронічного карієсу.

Всі ці стадії класифікаційної схеми прийнято об’єднувати в групу простого або неускладненого карієсу. Ускладненим карієсом прийнято називати пульпіт і періодонтит. - запальні захворювання, які виникають внаслідок прогресування каріозного процесу.

В залежності від ураження тканини розрізняють карієс емалі, дентину, цементу. По локалізації осередку ураження виділяють фігурний, пришийковий, карієс контактних (апроксимальних) поверхонь, циркулярний карієс.

Клініка початкового карієсу.

Початковий карієс (caries incipiens) - це ураження емалі, при якому поверхневий шар її залишається непорушеним. Таке ураження проявляється утворенням крейдяної або пігментованої плями.

За клінічним перебігом розрізняють гострий і хронічний карієс. Гострі форми характеризуються відносно швидким розвитком процесу. Хворі звертаються до лікаря зі скаргами на утворення косметичного дефекту, больову чутливість від солодкої та кислої їжі. При цьому зуби мають звичайний вигляд, осередки ураження - у вигляді білуватої плями, невеликого розміру, контури його нерівні, добре видимі після зафарбування розчином метиленового синього. При зондуванні поверхні плями визначається шорсткість.

Для хронічного процесу характерний тривалий перебіг, ушкоджується один чи два зуби. Таке ураження може довгий час залишатись непоміченим хворим. При локалізації плям бурого або темно-коричневого кольору на передніх зубах хворі звертають увагу лише на їх косметичну неповноцінність. Такі плями звичайно не турбують хворих, поверхня їх гладенька, блискуча.

Патологічна анатомія початкового карієсу.

В стадії білої плями в емалі при поляризаційній мікроскопії виявляється осередок ураження у вигляді трикутника, основа якого звернена до зовнішньої поверхні емалі. По своїй структурі він неоднорідний. С.П. Орищенко (1968), В.П. Зеновський (1970) розрізняють в осередку слідуючі зони: 1) поверхневу; 2) підповерхневу; 3) центральну; 4) проміжну; 5) внутрішню зону осередку ураження (зона блискучої емалі).

Методом поляризаційної мікроскопії було встановлено, що в емалі при карієсі на стадії плями збільшується розмір мікропросторів.

Якщо в інтактній емалі розмір мікропросторів складає 1%, то при білій каріозній плямі відсоток мікропросторів значно збільшується: в зовнішньому шарі осередку до 3- 5%, а в тілі ураження - до 20%.

Є цікавими дані про вміст сполук в зонах емалі на стадії білої плями. С.П. Орищенко (1968) показала, що в білій плямі поверхнева зона каріозної емалі збережена на всьому протязі. Деструктивні зміни виражені слабо і носять нерівномірний характер: збільшення загального об’єму мікропросторів і зниження процентного вмісту визначається тільки в ділянках ліній Ретциуса. В підповерхневій зоні яскраво виражена демінералізація, але найбільше зменшення солей знайдено в центральній зоні.

В проміжній зоні виявлено тільки деяке зменшення солей кальцію. А у внутрішній зоні змін у вмісті солей кальцію і фосфору не виявлено. При визначенні шліфів зубів з пігментованими плямами виявлені аналогічні зміни, відмінності можуть бути в більшій площі ураження і більш глибоких змінах.

Електронно-мікроскопічні дослідження.

Р.Г. Синіцин (1970) вказує, шо на ранній стадії карієсу в емалі настає послаблення міжкристалічних зв’язків, в результаті чого кристали гублять строгу орієнтацію. В подальшому відбуваються зміни форми і розмірів кристалів емалі. Серед них переважають кристали ромбовидної форми.

Біла каріозна пляма, за даними A.B. Граніна, має слідуючі зони змін в емалі (мікрорентгенографічне дослідження): під збереженим зовнішнім шаром емалі в центрі - зона найбільш вираженої демінералізації, до периферії - ділянки з різноманітною мінералізацією, потім зона ремінералізацїї і по периферії осередку ушкодження - зона гіпермінералізації. Пляму білого кольору розміром, шо не перевищує 1 мм, Г.Н. Пахомов пропонує вважати самою ранньою клінічною стадією карієсу. Із збільшенням розміру плями наростає не тільки об’єм ураження емалі, але і деструктивні патоморфологічні зміни.

Білі плями розміром до 3 мм локалізуються всередині емалі, поверхневий шар емалі не руйнується, емалево-дентинна межа не пошкоджується, органічна речовина структурно зберігається. Поверхневий шар емалі за ступенем мінералізації в поляризаційному мікроскопі має приблизно таку ж щільність, як ділянки незміненої емалі (Г.Н. Пахомов, 1974).

Сірі плями початкового карієсу займають проміжну стадію між білими плямами і світло- і темно-коричневими.

Світло-коричневі і коричневі плями принципово відрізняються від білих суттєвими деструктивними змінами (при будь-якій величині плями) органічної субстанції емалі. При цих видах ураження завжди втягується в процес емалево-дентинна межа і виявляється склерозований дентин, який прилягає до осередку патологічного процесу. Глибина ураження відповідає величині плями.

Чорні каріозні плями характеризуються вираженими деструктивними змінами в органічному матриксі і зоною демінералізації неорганічної речовини всієї емалі в осередку ураження з руйнуванням емалево-дентинної межі і дентину.

Для карієсу в стадії плями характерна зміна проникності твердих тканин для кальцію і інших мінеральних елементів (Є.В. Боровський, 1967, Г.Н. Пахомов,1974), що явилось передумовою для розробки ремінералізуючої терапії.

Діагностика початкового карієсу.

Діагностика карієсу грунтується, на даних, одержаних при зборі анамнезу і об’єктивному обстеженні.

Для діагностики початкових форм карієсу Є.В. Боровський, П.А. Леус (1976) пропонують ряд методів.

 Метод візуального дослідження (після висушування поверхні зуба);

 Стоматоскопія в ультрафіолетовому освітленні;

 Метод прижиттєвого фарбування поверхні зуба;

 Рентгенологічний метод;

 Метод використання шовкової нитки.

Більш докладно про метод вітального фарбування зуба.

Початковий карієс у вигляді білої плями

Встановлено, що ділянки емалі з початковими проявами карієсу стають проникними для всіх речовин, в тому числі для барвників. В ділянці частково демінералізованої емалі відбувається сорбція барвників, таких, як азотнокисле срібло, метиленовий синій або червоний і ін. Здорова тканина, а також плями при гіпоплазії і флюорозі не забарвлюються.

Методика.

Зуби, які потрібно обстежити, ізолюють від слини ватними валиками. Поверхню їх ретельно очищають від зубного нальоту ватними тампонами. На підготовлену поверхню зуба наноситься пухкий ватний тампон, змочений 2% водним розчином метиленового синього на 3 хвилини тампон з фарбою знімається, надлишки фарби змиваються з поверхні зуба водою з допомогою ватних тампонів або полосканням. Далі проводиться оцінка інтенсивності забарвлення емалі зуба. Колір зуба відновлюється (забарвлення зникає) через 20-40 хв. Метод можна повторювати декілька разів.

При диференціальній діагностиці початкових форм карієсу можуть бути деякі труднощі, бо ряд інших захворювань некаріозного походження в початкових стадіях також проявляється демінералізацією емалі. Так, проявом білих плям починається некроз емалі, гіпоплазія, флюороз.

Крім того, початковий карієс слід диференціювати з поверхневим карієсом.

При поверхневому карієсі утворюється дефект - каріозна порожнина в межах емалі зуба. Він виникає на місці білої або пігментованої плями в результаті порушення поверхневого шару емалі.

Гострий поверхневий карієс.

При гострому поверхневому карієсі хворий скаржиться на виникнення короткочасного болю, в основному від хімічних подразників (солодкого, кислого). Можлива також поява короткочасного болю від дії температурних подразників. Частіш це спостерігається при локалізації каріозних порожнин в пришийковій ділянці.

В даних анамнезу хворий відмічає, що каріозні порожнини утворюються за відносно короткий час (тижні-місяці). Поряд з каріозними дефектами виявляється і початковий карієс у вигляді білої плями. Вдається з’ясувати, що раніше мало місце ураження окремих зубів, дефекти яких усувалися пломбами, а в останній час з’явились ознаки ураження ряду зубів. Інколи хворі відмічають випадання пломб, які були поставлені раніше.

При об’єктивному обстеженні каріозні дефекти виявляються в декількох зубах, поряд з цим можуть бути ураження різного ступеню.

Як правило, каріозний процес локалізується в пришийковій, на апроксимальній і жувальній поверхнях зубів.

При огляді виявляється дефект емалі, який має округлу або овальну форму, нерівні, зазубрені нависаючі краї і по кольору він мало відрізняється від неураженої емалі або крейдяно зміненими краями. Дно і стінки такого дефекту досить щільні. При зондуванні виявляється їх шорсткість, краї (стінки) каріозної порожнини слабо болісні, а дно може бути болісним. Може виникати больова реакція при дії холодного подразника.

Різновиди карієсу зубів

При хронічному поверхневому карієсі скарги у хворого частіше відсутні, лише при локалізації дефекту на апроксимальній поверхні зуба можуть з’являтися скарги на затримку там їжі.

При зборі анамнезу з’ясовується, що процес розвивається довгий час (місяці-рік), вражається один, рідше два зуби. Таке ураження може довгий час залишатись непоміченим хворим.

При об’єктивному обстеженні на доступних оглядові поверхнях - дефект емалі (каріозна порожнина) добре видний: стінки і дно коричневого або жовто-коричневого кольору, щільні при зондуванні, як правило – безболісні.

Патологічна анатомія поверхневого карієсу.

При поверхневому карієсі виявляються деструктивні і реактивні зміни емалі і дентину, велика кількість мікроорганізмів, однак емалево-дентинні з’єднання не порушені. При подальшій демінералізації відбувається руйнування емалево-дентинного з’єднання.

Диференціальна діагностика поверхневого карієсу проводиться з початковим карієсом, середнім карієсом, ерозією емалі, ямковою формою системної і місцевої гіпоплазії, ерозивною формою флюорозу, клиновидним дефектом.

Клініка середнього карієсу.

При ураженні всієї товщі емалі і поверхневого шару дентину процес розглядається як середній карієс (caries media). Каріозний процес, руйнуючи емалево- дентинну межу, переходить в дентин. Оскільки в дентині міститься більше органічних речовин, а сам дентин пронизаний системою дентинних трубочок, каріозний процес тут розвивається бурхливо. Збільшення дефекту відбувається більше в ширину. Це пояснюється тим, що поблизу емалево-дентинної межі знаходиться недостатньо провапнована дентинна зона інтерглобулярного простору, тому каріозний процес, доходячи до цієї зони, розповсюджується інтенсивно в ширину, в глибину по дентинних трубочках, що зумовлює форму каріозної порожнини, коли вхідний отвір менший від розмірів самої порожнини.

При середньому карієсі хворі можуть не пред’являти скарг, але інколи від дії механічних, хімічних і температурних подразників можуть виникати короткочасні больові відчуття, які швидко проходять після усунення подразника.

При гострому перебігові захворювання виявляють каріозну порожнину середньої глибини, заповнену розм'якшеним, слабко пігментованим дентином, що визначається при зондуванні. Зондування дна каріозної порожнини при цьому безболісне, стінок - болісне в ділянці емалево-дентинної межі. У відповідь на дію холодового подразника може виникнути больова реакція.

При хронічному середньому карієсі хворий може звернутися до лікаря з скаргами на наявність каріозної порожнини, затримку в ній їжі. Нерідко скарг не буває взагалі.

Огляд зуба дозволяє виявити порожнину, що охоплює всю товщину емалі, яка розповсюджується на периферійні шари дентину. Порожнина має широкий вхідний отвір, щільні і пігментовані дно і стінки. Порожнина від розм’якшеного дентину, в ній можуть бути залишки їжі. Зондування дна такої порожнини безболісне, стінок - може бути болісним в ділянці емалево-дентинної межі.

Патологічна анатомія середнього карієсу.

Спеціальний карієс детектор

Для середнього карієсу характерним є проникнення мікроорганізмів в розширені дентинні трубочки, руйнування стінок трубочок і утворення в основній речовині дентину мікрокаверн, які заповнені мікроорганізмами. В глибоких шарах дентину кількість мікроорганізмів зменшується. В Томсових волокнах спостерігається жирова дистрофія.

При середньому карієсі в світловому мікроскопі виявляються три зони:1) розпаду і демінералізації; 2) прозорого і інтактного дентину; 3) замісного дентину і змін в пульпі. В першій зоні видно залишки зруйнованої емалі і шари дентину з мікроорганізмами. Емаль, що межує з осередком дефекту, здається відшарованою. В щілинах між емаллю і дентином велика кількість мікроорганізмів. Такий шлях прогресування процесу характерний для гострих форм карієсу. Шари дентину, звернені до каріозного дефекту, розм’якшені, дентинні трубочки підлягаючих шарів деформовані, місцями зливаються між собою.

Друга зона представлена склеротизованим, прозорим дентином. При вивчені під електронним мікроскопом виявлені підвищена мінералізація прозорого дентину і стертість меж між кристалами. У випадку швидкого прогресування каріозного процесу цей шар не різко виражений.

Третя зона - зона замісного дентину, товщина якого багато в чому визначається активністю каріозного процесу і станом пульпи. В цьому шарі дентину трубочки неправильно орієнтовані, нерідко зовсім не виявляються.

Диференціальна діагностика середнього карієсу проводиться з клиновидним дефектом, ерозією, глибоким карієсом, хронічним періодонтитом, хронічним фіброзним пульпітом, поверхневим карієсом.

Глибокий карієс.

При глибокому карієсі вражаються глибокі біляпульпарні шари дентину. При цьому дно порожнини відокремлено від порожнини зуба дуже тонким шаром дентину. При гострому глибокому карієсі хворий скаржиться на причинний біль, що виникає від дії подразників; термічних (холод, тепло) і механічних (потрапляння їжі), рідше - хімічних і зникаючих зразу після усунення подразників. Біль може носити гострий характер, що примушує хворого звертатися до лікаря в найближчі строки. В даних анамнезу хворий відмічає, що помітив каріозну порожнину недавно, зуб раніше міг бути пломбованим. Давність процесу визначається тижнями, рідше місяцями. При об’єктивному обстеженні виявляють глибоку каріозну порожнину в межах біляпульпарного дентину, не з’єднану з порожниною зуба, виповнену розм’якшеним слабо пігментованим дентином. Ступінь розм’якшення дентину різний і знаходиться в прямій залежності від активності каріозного процесу. При незначному ступені декальцинації дентин набуває хрящоподібної консистенції, знімається шарами, різко декальцинований дентин подібний до воску. При зондуванні дна каріозної порожнини визначається болісність, майже завжди на дні знаходять більш болісні точки - місця найбільш тонкого шару дентину над порожниною зуба. Зондування дна каріозної порожнини треба проводити дуже обережно, сильний тиск зонду може привести до розкриття порожнини зуба. Дія холодового подразника викликає швидко зникаючий біль.

Хронічний глибокий карієс частіше всього проявляється бідною суб'єктивною і об’єктивною симптоматикою. Скарги на біль частіше відсутні, можуть мати місце скарги на неприємні відчуття при попаданні в порожнину дуже холодної і кислої їжі. Відчуття ці короткочасні. Інколи хворі відмічають затримку їжі в каріозній порожнині, неприємний запах з рота. В анамнезі хворі вказують, що процес продовжується місяцями, інколи роками. Об’єктивно: глибока каріозна порожнина з широким вхідним отвором. Каріозна порожнина утворюється в глибоких шарах дентину (інколи нижче рівня анатомічного склепіння порожнини зуба), її поперечник може перевищувати глибину. Стінки і дно від темно-коричневого до бурого кольору. Дентин щільний, шорсткий, в деяких випадках піддається тиску зонда, але не знімається. При зондуванні інколи відмічається незначна болісність. Різновидом хронічного глибокого карієсу є стаціонарний карієс(“рубець”), коли каріозний дентин різко пігментований, відсутній біль від подразників, дентин склоподібний.

Патологічна анатомія глибокого карієсу.

При гострому перебігу карієсу іррегулярний або вторинний (замісний) дентин не встигає утворюватись через порушення дентиноутворюючої функції одонтобластів в пульпі. Тому виділяють зони розпаду і демінералізації і змін в пульпі зуба. В пульпі зуба шар одонтобластів потоншений, вакуолізований.

Під електронним мікроскопом в одонтобластах видно набухлі мітохондрії і слаборозвинена сітка. Збільшуються і дегенеративні зміни в первинних волокнах пульпи до повного розпаду їх осьового циліндру. При хронічному глибокому карієсі розрізняють такі ж зони ураження, як і при середньому карієсі.

Диференціальну діагностику гострого глибокого карієсу проводять з гіперемією пульпи, хронічним фіброзним пульпітом, гострим середнім карієсом, гострим обмеженим пульпітом, хронічним глибоким карієсом, загостреним пульпітом. Диференціальну діагностику хронічного глибокого карієсу проводять з гострим глибоким карієсом, хронічним середнім карієсом, хронічними формами періодонтиту, хронічним фіброзним пульпітом. Як приклад можна розглянути диференціальну діагностику гострого глибокого карієсу і гострого обмеженого пульпіту.

Загальним при гострому глибокому карієсі і гострому обмеженому пульпіті буде: наявність глибокої каріозної порожнини, частіш за все заповненої світлим розм’якшеним дентином, яка не з’єднується з порожниною зуба, наявність причинного болю від термічних подразників. Різниця буде слідуюча: при гострому глибокому карієсі біль буде причинний, швидко зникаючий після усунення подразника, при обмеженому пульпіті біль мимовільний, нічний, гострий, довго не зникаючий після усунення подразника. При зондуванні дна каріозної порожнини при обмеженому пульпіті виявляють різко болісну точку, а при гострому глибокому карієсі зондування частіш за все болісне по всьому дну. Різниця буде і при проведенні електроодонтодіагностики: при глибокому карієсі ЕОД 2-20 мкА, при обмеженому пульпіті 20-25 мкА.


загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Всеукраинский каталог стоматологических клиник Dentallist.com.ua © 2012
Все права защищены. Материалы представлены исключительно в ознакомительных целях, проконсультируйтесь с врачом. По поводу размещения рекламы пишите на Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Счетчик тИЦ и PR