videoteka

Добро пожаловать!
"Dentallist.com.ua" это новый профессиональный всеукраинский каталог стоматологических клиник. Высокий уровень материалов поддерживают настоящие эксперты в области стоматологии.

Свежее на сайте

Плацебо в стоматологии

Плацебо в стоматологии

02-06-2014

Плацебопсихотерапия Данный метод является одной из разновидностей косвенного психотерапевтического влияния. Общеизвестна роль психологической настройки на опре­деленные лечебные...

Подробнее

Психотерапия, гипноз, миорелаксация в стоматологии

Психотерапия, гипноз, миорелаксация в стоматологии

25-05-2014

Психотерапия — это комплексное лечебное воздействие с помощью психических средств на психику больного, а че­рез...

Подробнее

Хірургічна анатомія обличчя

Хірургічна анатомія обличчя

17-05-2014

Обличчя (cranium faciale, s. regio facialis) межує з мозковим черепом та шиєю. Межа з мозковим...

Подробнее

Нижньощелеповий суглоб та його анатомія

Нижньощелеповий суглоб та його анатомія

10-05-2014

Голівка суглобового паростка нижньої щелепи, зчленовуючись з суглобовою ямкою та горбком скроневої кістки (fossa et...

Подробнее

Рекомендуем

Помилки і ускладнення при лікуванні карієсу зубів

Помилки і ускладнення при лікуванні карієсу зубів

29-01-2014

Наразі, коли розроблена досконала техніка оперативної обробки твердих тканин зубів, створені нові високоякісні пломбувальні матеріали, можливості ефективного лікування карієсу зубів...

Подробнее
Лечение зубов по лунному календарю

Лечение зубов по лунному календарю

19-01-2013

В древнем Китае врачи лечили больных и проводили необходимые операции, придерживаясь фазы Луны. Такая информация встречается в древних записях. Они...

Подробнее

Некаріозні ураження твердих тканин зуба, які виникають після його прорізування

Категория: Разное
Создано 14.03.2014

Крім каріозних уражень зубів, їх тверді тканини уражаються ще й іншими захворюваннями, причину яких не завжди можна встановити, а значить - важко попередити.

Крім карієсу зубів, найбільш поширеного захворювання, існує велика група патології твердих тканин - некаріозні ушкодження зубів.

Значна кількість різних етіологічних факторів, варіанти клінічного прояву в деякій мірі утруднюють створення узагальнюючої клінічної класифікації некаріозних ушкоджень твердих тканин зуба.

Некаріозні ураження твердих тканин зуба

Патрикєєв (1968) в залежності від строків виникнення некаріозних ушкоджень ділить їх на дві основні групи:

 Ушкодження зубів, які виникають в період фолікулярного розвитку їх тканин (до прорізування зубів):

 гіпоплазія емалі;

 гіперплазія емалі;

 ендемічний флюороз зубів;

 аномалії розвитку та прорізування зубів;

 спадкові порушення розвитку зубів.

 Ушкодження твердих тканин зуба, які виникають після прорізування зуба:

 пігментації зубів та наліт;

 стирання твердих тканин зуба;

 клиновидний дефект;

 ерозія емалі і дентину;

 некроз твердих тканин зуба;

 травма зубів;

 гіперестезія зубів.

Патологічне стирання зубів супроводиться втратою твердих тканин без їх розм’якшення і участі мікроорганізмів і спостерігається у людей різного віку. Стирання зубів грає значну роль в загальній патології зубів і є далеко не індиферентним для стану щелепної системи і всього організму в цілому.

Ю. Курляндський виділяє три стани твердих тканин зуба: відсутність стирання,  фізіологічне стирання, патологічне стирання.

Фізіологічним процесом вважається стирання молочних (тимчасових) зубів, контактнооклюзійних поверхонь зубів-антагоністів, міжзубних контактних пунктів і носить пристосований характер. Воно є фактором, який попереджує функціональне пере- навантаження зубів і зумовлені ним патологічні зміни в пародонті.

Фізіологічне стирання може переходити в патологічне.

Під патологічним стиранням слід розуміти стан підвищеного стирання, коли в короткий строк в зубах утворюються атипічні контактні поверхні з гострими краями емалі.

Патологічне стирання - це порівняно швидко перебігаючий процес, що супроводиться змінами в зубних і навколозубних тканинах, порушенням функції жувальних м’язів височно- нижньощелепного суглобу.

Етіологія і патогенез. Чинниками патологічного стирання зубів можуть бути ендогенні і екзогенні фактори. До перших відносяться: а) спадкова схильність; б) нейродистрофічні порушення (неповноцінне формування емалі і дентину), пізній хлороз, захворювання шлунково-кишкового тракту, холецистит і т. ін.

Серед екзогенних слід відзначити насамперед різновид прикусу та функціональне перевантаження зубів: прямий прикус, глибокий прикус, зубощелепні аномалії, втрата багатьох зубів, нераціональне протезування. Ці фактори призводять до посилення тиску на зуби, посилення взаємодії поверхонь змикання зубів, що і призводить до підвищеного стирання твердих тканин зуба.

Добре відома роль в етіології і патогенезі патологічного стирання зубів характеру їжі, характеру жування, бруксизму, шкідливих звичок і виробничих шкідливостей.

Патологоанатомічні зміни при стиранні зубів спостерігаються як в твердих тканинах, так і в пульпі. Добре виражене відкладення замісного дентину. А Патрикєєв (1968) встановив, що в емалі знаходились кристали гідроксиапатитів зі зниженою чіткістю контурів. Міжпризмові простори щільно заповнені кристалами. При значному стиранні дентину дентинні трубочки облітеровані кристалами різної структури. Навколо трубочок виявляється більш широка і щільна, порівняно з нормою, зона гіпермінералізації дентину.

Патологічне стирання зубів

В пульпі - хаотичність в розташуванні і навіть вакуолізація одонтобластів, пікноз їх ядер, ретикулярна атрофія, помірний склероз судин та гіалінізація основної речовини пульпи. Класифікація патологічного стирання зубів передбачає локалізацію і ступінь стирання:

1 ступінь - незначне стирання емалі на буграх та ріжучому краї коронок зубів;

2 ступінь - стирання емалі з оголенням поверхневих шарів дентину.

3 ступінь - стирання емалі і значної частини дентину до рівня коронкової частини

порожнини зуба.

Клініка. На початку стирання хворих турбує підвищена чутливість зубів до

температурних подразників. З поглибленням процесу приєднується біль від хімічних подразників, а потім і механічних. Проте, інколи внаслідок утворення замісного дентину підвищена чутливість до подразників зменшується або зовсім зникає. На гладких відполірованих поверхнях карієс, як правило, не розвивається. У деяких хворих з підвищенням стирання коронок зубів можуть з’являтись клиновидні дефекти. Після того, як емаль повністю втрачена, процес стирання дентину значно прискорюється, що призводить до утворення гострих країв зубів, а це в свою чергу зумовлює гостру чи хронічну травму язика, губ і щік. Що стосується функції жування і мови, то при стиранні І ст. вони у більшості випадків не порушені. Лише при виникненні гіперестезії емалі і дентину можуть виникати труднощі при прийомі гарячої чи холодної, солодкої і кислої їжі.

Стирання всіх або більшості зубів може обумовити зміни у зовнішньому вигляді хворого за рахунок зменшення нижнього відділу обличчя та різкого зниження висоти прикусу. Обличчя набуває старечого вигляду, носо-губні та підборідкова складки стають виразними, щілина рота розтягується, опускаються кути роту, западають губи.

При подальшому прогресуванні стирання твердих тканин зубів (II і III ст.) спостерігається симптомокомплекс функціональних порушень: біль в нижньощелепному суглобі, жувальних м’язах, лицевий і головний біль, біль в потиличній і шийній ділянках,

хруст та клацання в суглобі, глосалгія, порушення слуху і зору, секреторні порушення в порожнині рота.

Електрозбудливість пульпи при стиранні зубів за даними В. Никитенка (1970) в 58% пацієнтів залишається нормальною, в 42% - зниженою до різних рівнів (від 7 до 100 мкА).

Рентгенологічна характеристика зубів і навколозубних тканин при патологічному стиранні зводиться до того, що в твердих тканинах зуба спостерігаються деформація коронок зубів, гіперцементоз, резорбція верхівок кореня, в порожнині зуба: облітерація, дентиклі; в періодонті: розширення періодонтальної щілини, патологічні ясенні (кісткові) кишені. При рентгенологічному дослідженні потрібно звертати увагу на топографію порожнини зуба, близькість її до жувальної (ріжучої) поверхні, кореневі канали, які нерідко звужені або повністю облітеровані.

Лікування патологічного стирання твердих тканин зуба не завжди є легким. В зв’язку з тим, що патогенез захворювання до кінця не з’ясований, не розроблені консервативні методи патогенетичної терапії, які б дозволили зупинити процес подальшого стирання твердих тканин зуба.

Існує два методи лікування: медикаментозний і ортопедичний.

Медикаментозне лікування спрямоване на усунення гіперестезії твердих тканин, воно ефективне лише на початкових стадіях процесу. З цією метою застосовують електрофорез  глюконату Са, аплікації ремінералізуючих і фторвміщуючих препаратів: глюконату Са на протязі 20 днів, фтор лаку, проводять втирання і електрофорез фтористого гелю.

Поряд з ремінералізуючою дією ці препарати діють обезболюючи.

Крім того, застосовують медикаментозні суміші і втирання паст (фториста, стронцієва і ін.).

Разом з місцевим лікуванням Ю. Федоров (1970) рекомендує для внутрішнього вживання гліцерофосфат Са (по 0,5 г Зр/д), віт. Д2 (по 500-1500 МО на добу) - при цьому відбувається кальцифікація вторинного дентину і ремінералізація твердих тканин зуба.

В залежності від глибини пошкодження, клінічної форми і локалізації патологічного процесу і інших показань застосовують ортопедичне чи ортодонтичне лікування.

На думку Л. Рубіна (1967) при гострих формах прояву хвороби доцільно застосовувати фізіотерапію: УВЧ (СВЧ), ультразвук (ультрафонофорез гідрокортизону, анальгіну), УФО, флюктуорізація, діадінамотерапія і т.ін.


загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Всеукраинский каталог стоматологических клиник Dentallist.com.ua © 2012
Все права защищены. Материалы представлены исключительно в ознакомительных целях, проконсультируйтесь с врачом. По поводу размещения рекламы пишите на Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Счетчик тИЦ и PR